Yuliia Mykhailovska

Country flagUkraine

Research Interests

ApplyKite TwinLearns as you apply

Make your next move.

Prepare your application

Review drafts before you send them.

Explore related searches

Articles (9)

Year:

2026

Year:

2026

Year:

2025

Year:

2025

Виявлені розбіжності міжнародного та національного методів класифікації газопаро-повітряних вибухонебезпечних зон (метод остаточної редакції ДСТУ EN IEC 60079-10-1 та метод НПАОП 40.1-1.32) на прикладі приміщень насосних станцій для перекачування світ-лих нафтопродуктів. При застосуванні міжнародного методу може утворюватися або вибу-хонебезпечна зона класу 1, або вибухонебезпечна зона класу 2, або вибухонебезпечна зона не утворюється. Клас зони залежить від масової швидкості витоку бензину та швидкості вентиляції (при високій масової швидкості витоку бензину та низькій швидкості вентиляції утворюється зона класу 1; при збільшенні швидкості вентиляції та незмінності швидкості витоку бензину або створюється зона класу 2 або умови для її створення відсутні). Вибухо-небезпечна зона класу 2 набуває значних розмірів тільки при значних аварійних витоках (зокрема має місце на відстані 5 м при сумарній масовій швидкості витоку 132,81 г на 1 кг бензину, що перекачується). Вибухонебезпечна зона займає усе приміщення тільки у випа-дку перевищення її розміру геометричних розмірів приміщення з урахування місця викиду небезпечної речовини. Час існування вибухонебезпечної зони залежить від стаціонарної фонової концентрації бензину за логарифмічним законом. Кратність повітрообміну у при-міщенні суттєво впливає на час існування вибухонебезпечної зони. При застосуванні націо-нального методу у приміщенні може утворюватися або вибухонебезпечна зона класу 2 або вибухонебезпечна зона відсутня. Критерії утворення вибухонебезпечної зони різними ме-тодами суттєво відрізняються. Усунення виявлених розбіжностей можливе або повним пе-реходом на європейські технологічні регламенти зі скасуванням національного методу роз-рахунку або вбудовуванням міжнародного методу розрахунку в наявні національні правила після їх комплексної технічної експертизи.

Year:

2023

Об’єктом дослідження є процес просочення рідини в сипучий матеріал. Побудовано математичну модель для визначення параметрів просочення рідини в ґрунт: коефіцієнта пористості ґрунту, коефіцієнта гідравлічної провідності і показника капілярності. Припускається, що процес просочення рідини в ґрунт описується моделлю Грін-Ампт, особливістю якої є уявлення про чітку межу між вже змоченим і ще сухим ґрунтом. Основна ідея методу полягає в тому, щоб визначити параметри просочення таким чином, щоб розрахункове значення глибини просочення якнайменше відрізнялося від експериментально отриманих значень. Наведено метод оцінки параметрів моделі просочення рідини вглиб ґрунту. Спочатку проводиться відеофіксація процесу просочення рідини в зразок ґрунту, насипаного в скляний мірний циліндр. Далі на основі аналізу відеозапису вимірюється глибина просочення рідини в певні моменти часу. Оцінка коефіцієнта пористості знаходиться безпосередньо із отриманих експериментальних даних, а для оцінки значень коефіцієнта гідравлічної провідності і показника капілярності побудовано і розв’язано задачу мінімізації. В якості критерію вибору значень параметрів використано мінімум суми квадратів відхилень експериментально визначених глибин просочення від розрахункових. Розв’язання задачі мінімізації проводиться методом градієнтного спуску. При цьому значення частинних похідних апроксимовані їх виразами у скінчених різницях. В якості прикладу використання наведеного методу було проведено оцінку параметрів просочення сирої нафти в пісок. Порівняння розрахованої глибини просочення з експериментально визначеною свідчить про задовільну збіжність результатів. Запропонований метод визначення параметрів просочення може бути використаний при практичному застосування моделі розтікання і просочення рідини на ґрунті.

Year:

2022

Year:

2022

Year:

2022

Year:

2021

Collaborators (6)

Oleksii Basmanov

-

UKRAINE
View details

Andrey Chernukha

-

UKRAINE
View details

Oleg Kulakov

Leading Researcher

-

UKRAINE
View details

Оlexander Burmenko

-

UKRAINE
View details

Valerii Khrystych

-

UKRAINE
View details

Oleksii Roianov

-

UKRAINE
View details